Не закоху йся в обличчя, не закоху йся в вбрання, а закоху йся в ту душу, що потрібна для жыття! Бо краса – це сон зрадлывый, раз прысныться та й нема. А душа – це все на світі, що потрібно для жыття.
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Десь на землі там де вітер співає тобі мою пісню, Руки чужі приголублять тебе, а на серці так тісно, Десь у вісні я бажаю тобі хай збуваються мрії, Твої на землі де ніхто вже тебе так як я не зігріє....не зігріе...І я завжди розумів,що важко буде без тебе
вчителю+ Мій добрий вчителю, Душа Твоя криниця, Скажи мені, чому Тобі вночі не спиться? І посивіли скроні Й сумні Твої вуста, І відлітають вдаль Твої літа!.. Приспів: Спасибі, вчителю, Мій давній оберіг, За те, що я Вертаюсь на поріг, За те, що Ти на
Гімн України
Ще не вмерла Украини и слава, и воля, Ще нам, браття молодии, усмихнеться доля. Згинуть наши вориженьки, як роса на сонци. Запануэм и ми, браття, у своий сторонци. Душу й тило ми положим за нашу свободу, и покажем, що ми, браття, козацького роду.
Висить ябко (Народ! як що вже душа гуляє, так на повну силу... в хорошому розумінні цього слова) (А пісня то вооооо!!!)
Перша та любов....сніг що ледь сріблить, в юних душах весняну блакить не повертається...не повертається, і не повернеться вона вже ні на мить
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відоб'ється, згомонить степами, України слава стане поміж ворогами. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Коли болить душа ( І бачу я - наді мною небо схиляється, І бачу я, що зі мною сльози ллє, І вірю я, що за руку Бог тримає мене, У ту хвилину зі мною небо моє, зі мною Бог... )